СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ АГІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЛІДЕРІВ

Резюме

В статті авторами визначено, що агільне управління – це методологія управління проектами, яка ґрунтується на гнучкості, співпраці та швидкій адаптації до змін. Вказано, що агільне управління дозволяє командам ефективно працювати в швидкозмінних середовищах. забезпечуючи швидкий розвиток проекту, комунікувати, співпрацювати та бути гнучкими. У статті названі принципи агільного управління – перевага індивідуальності та взаємодії, акцент на робочому програмному забезпеченні, значення співпраці з клієнтом, гнучкість у реагуванні на зміни. Обґрунтовані характеристики агільного управління – здатність швидко реагувати на можливості, скорочувати цикли прийняття рішень, керувати змінами, прислухалися до клієнта, управляти ризиками, створювати проектні команди зі спеціалістів різних напрямів, знизити організаційну ізоляцію, впроваджувати планування, використовувати нові технології. Аргументовано переваги агільного управління, зокрема: свобода у виборі методів та напрямів роботи, ефективне використання ресурсів, гнучкість та адаптивність, швидке виявлення проблем, співпраця з клієнтами, швидкий зворотній звʼязок, можливість підвищити задоволеність клієнтів, прозорість та підзвітність, зростання продуктивності команд. Зазначені недоліки агільного управління, зокрема: непослідовні результати, прогрес важко виміряти, часові обмеження, труднощі при постійній співпраці між командами або кінцевими користувачами, що має відбуватися постійно. Доведено, що перехід до агільного управління може викликати труднощі, якщо команда раніше спиралася на традиційний підхід. Вказано, що агільне управління будується на довірі.