Трансформації архітектурної освіти в Україні 1920-1970 рр. крізь призму локальної історії (на прикладі ХІІКБ)

Abstract

У статті розглядається особливе місце архітектурного знання в освітньому середовищі підготовки фахівців містобудівельного напряму у «радянський період» історії України. Архітектурна освітня реальність проаналізована на ґрунті локальної історії, а саме закладу вищої освіти Харкова (Україна). Застосовано інтерпретативну дослідницьку практику, що включає контексти архітектурного модернізму, історії містобудування. Підкреслено вплив на трансформацію архітектурної освіти 1920–1970-х років як подій загальнонаціональної історії, так і локальної, на рівні навчального закладу. З’ясовано, що архітектура, як синтезоване знання про творення матеріально-просторового середовища, була науково-практичним фундаментом освітніх програм у Харківському інституті інженерів комунального будівництва (ХІІКБ).