СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК СКЛАДНИХ СИСТЕМ В МЕТОДОЛОГІЯХ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ТА ПРОГРАМАМИ

Резюме

Мета статті - дослідити зміст управління стратегічним розвитком в системі менеджменту складних нелінійних систем (на прикладі міста як такої системи) у розрізі фундаментальних методологій управління проектами та програмами. Проаналізовано методології проектного менеджменту щодо місця, яке займає в них стратегічне управління. З цих позицій розглянуто стандартизовані, адаптивні та комбіновані методології управління проектами та програмами (PMBoK, P2M, PRINCE2, MSP, Agile). Окрему увагу автори приділяють дослідженню впливу зовнішнього середовища на складну нелінійну систему з точки зору синергетичного підходу. В основній частині пояснюються наявні тенденції розширення сфери застосування проектного менеджменту та процесів інтеграції управління проектами з сучасними методами й інструментами інших управлінських дисциплін з точки зору теорії синергетики. Продемонстровано застосування методу Ейлера до визначення зони біфуркацій при стратегічному управлінні розвитком міста як складної нелінійної системи.