«Дитячий простір» в філософсько-урбаністичній інтерпретації

Резюме

У статті наведений огляд урбаністичних практик організації дитячих локацій у контексті модерних та постмодерних теорій простору. Досліджено особливості культурної присутності дітей в урбанізованому просторі у об’єкт-суб’єктній перспективі: як об’єкта особливої турботи у просторі міста та проактивного суб’єкта. Пропонується нове вирішення проблеми ідентифікації ігрових просторів через експлікацію «дружніх до дітей» характеристик на урбанізований простір. Підкреслено, що урбан-філософські інтерпретації дитячих просторів, з одного боку, пропонують рефлексії міського простору крізь призму повсякдення дітей та їх батьків, з іншого, в процесі розуміння дитячих урбан-практик відкриваються нові концептуальні підходи до окреслення філософії міста. Розглядаються концептуальні параметри просторового залучення дітей у публічні простори міста. Ключові слова: місто, ігровий простір, ландшафт, територія сусідства, дитячі майданчики, міське планування, дружнє до дітей середовище